Тема
роботи: ЗАСОБИ ЗБЕРЕЖЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ЗАКЛАДОК.
РОБОТА З ХМАРОЮ ТЕГІВ. СТВОРЕННЯ ВІРТУАЛЬНОЇ ІНТЕРАКТИВНОЇ ДОШКИ.
Мета виконання: ознайомитись із основними поняттями та характеристикою основних етапів систематизації інформації; проаналізувати та визначити методику систематизації матеріалів та Інтернет-ресурсів наукових досліджень засобами систем збереження посилань; навчитись візуально представляти списки основних категорій за тематикою наукових досліджень з використанням мережевих ресурсів; вдосконалити навички впорядкування та систематизації контенту наукових досліджень за допомогою віртуальних інтерактивних дошок.
Завдання № 1. Посилання
Завдання № 2.
Хмара тегів 2.1.Посилання
Хмара тегів 2.2.Посилання
Хмара тегів 2.3. Посилання
Хмара тегів 2.4.Посилання
Завдання № 3.
Створені інтерактивні (віртуальні) дошки на тему проекту (сайт "Історична пам'ять") Посилання
Що розуміють під поняттям «систематизація інформації»?
Систематизація інформації – один з важливіших етапів технологічного процесу
опрацювання джерел інформації. Це складний інтелектуальний процес, від якого,
зрештою, залежить ефективність довідково-бібліографічного, інформаційного та
наукового супроводження дослідження.
Для чого використовуються теги (мітки) у системах
збереження посилань?
Засоби збереження соціальних закладок (системи збереження посилань) – це онлайн сервіси, що забезпечують користувачам можливість зберігати, змінювати та ділитися закладками веб-ресурсів. Закладка – це обране, корисне Інтернет-посилання на веб-сайт, статтю або файл в мережі Інтернет, яке зберігається в браузері. Принцип соціальних закладок подібний до закладок у браузері – зберігає посилання на адреси корисних сайтів, тільки не у браузері, а на спеціальному онлайн-ресурсі, який надає такі послуги. Використання цих систем дає змогу зберігати посилання на потрібні веб-ресурси мережі Інтернет. Зареєструвавшись в системі збереження посилань, користувач може зберігати в системі ті адреси веб-сторінок, які його зацікавили. Кожну закладку (посилання) необхідно відмітити хоча б одним тегом або міткою-категорією. Теги є основною системою навігації на сайтах, контент яких створюється безпосередньо користувачами. Тому, для організації на сайті ефективного пошуку дуже важливо надати закладкам правильні теги (мітки), які необхідно формулювати таким чином, щоб вони чітко описували тематику сайта, який додається до закладок. По можливості, варто підібрати декілька тегів, оскільки таку закладку буде простіше знайти в мережі Інтернет. Загальна кількість тегів для однієї закладки не обмежена.
Охарактеризувати сервіси для створення соціальних закладок.
Сервіси соціальних закладок – спосіб збереження закладок на загальнодоступному сайті та «маркування» їх за допомогою ключових слів (тегів/міток). Системи збереження посилань дозволяють: зберігати та систематизувати закладки, ділитися та обмінюватися ними створювати спільноти за певною тематикою та інтересами, в межах таких спільнот збирати посилання. Розглянемо найбільш вживані системи збереження посилань.
Делішес (Del.icio.us), засоби для збереження посилань на Веб-сторінки, що регулярно відвідуються учасниками мережі. Такий засіб надається і звичайним браузером, за допомогою якого користувач переглядає Інтернет-ресурси, однак нові соціальні засоби збереження закладок мають принципові відмінності, а саме: посилання можна додавати з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернет; посилання будуть доступні з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернет; кожна закладка має бути позначена одним або декількома тегами (мітками-категоріями). Користувачеві пропонується вибрати один або декілька тегів до кожної закладки, які будуть описувати її зміст. Якщо закладка вже є в когось в колекції, то вам одразу буде запропоновано прийняти вже вказані теги.
Сервіс Pinboard відрізняється від інших своєю аскетичність в плані
дизайну. Але з функціоналом, навпаки, все добре – Pinboard вміє зберігати закладки,
тегувати їх, розгортає скорочені посилання до прийнятого в мережі вигляду та
багато іншого. У вигляді закладок можна також зберегти архів всіх повідомлень з
твітера. Щоправда, сервіс все-таки має один недолік: для того, щоб почати ним користуватися,
доведеться заплатити $.
Система
збереження посилань Diigo може
зберігати закладки на обрані вами сторінки, тегувати їх, налаштовувати рівні
приватності, автоматично постити закладки до вашого блогу за графіком, та
багато іншого. Сервіс підтримує прямий імпорт букмарків з Delicious. Серед
преміум-функцій – повнотекстовий пошук за вашими закладкам, а також збереження
копій закладок. Власники смартфонів Android та iPhone будуть раді додаткам Diigo.
Сервіс Evernote – це значно більше, ніж просто сервіс для зберігання закладок, однак і з цією роботою він справляється чудово. Імпортувати закладки з Delicious можна просто перетягнувши збережений HTML-файл в Evernote. Сервіс дозволяє зберігати не лише закладки, а й різноманітний веб-контент – тексти або фото – та синхронізує це все між різними ПК або мобільними пристроями. Система збереження посилань Historious є досить простим в управлінні та візуальним на вигляд агрегатором закладок в онлайн. Сервіс підтримує теги, повно-текстовий пошук по закладкам, кешовані версії збережених сторінок, а також соціальні функції.
Mister Wong – ще один простий сервіс для збереження закладок. Один з найстаріших сайтів подібного типу. Підтримує імпорт не лише з Delicious, а й з Twitter та популярних браузерів. Доступний на шести мовах, і, що важливо, безкоштовний. До перелік інших систем збереження посилань можна віднести такі онлайн-ресурси: Kippt, Links.i.ua – найпопулярніший сервіс закладок в Україні, Memori.ru, BobrDobr.ru, Моеместо.ru, 100закладок.ru, Lopas.ru та багато інших. Отже, системи збереження посилань можуть бути використані в науково-дослідній роботі таким чином: джерело навчальних та наукових матеріалів; сховище посилань на корисні Інтернет-ресурси; створення спільнот за темами та інтересами; засіб для систематизації інформаційних ресурсів; система пошуку ресурсів; середовище для дослідницької діяльності тощо.
Що
розуміють під поняттям «хмара тегів»?
Хмара слів (хмара тегів) – це візуальне відтворення списку слів, категорій, міток чи ярликів на єдиному спільному зображенні. За допомогою хмар слів можна візуалізувати інформацію у більш наочний спосіб, що сприяє швидкому її запам'ятовуванню. Спочатку хмари слів виступали лише як засіб організації гіперпосилань. Поступово їх функції видозмінювалися, і сьогодні область їх використання набагато ширша. По-перше, словами, з яких формується хмара, можуть бути не тільки гіперпосилання. Можна взяти будь-який текст і за допомогою спеціальних програмних засобів перетворити його в хмару слів. По-друге, хмари слів знайшли застосування, крім Інтернет-ресурсів, у багатьох інших сферах, у тому числі, в сфері освіти та науки. Існують різні напрямки використання хмар тегів в освіті та науці: як дидактичний чи методичний матеріал (в електронному або друкованому вигляді); для представлення інформації про себе або про будь-яку людину (в портфоліо, при узагальненні досвіду, на презентаціях, на сайті та/або в блозі); для створення яскравих продуктів (листівок, інформаційно-рекламних буклетів, бюлетнів, презентацій тощо);для акцентування уваги на важливих датах, подіях, ключових моментах (при узагальненні досвіду, аналітичних матеріалах, презентаціях тощо);як візуалізацію критеріїв оцінювання; для представлення результатів опитування або обговорення тощо
МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ХМАРИ СЛІВ НА УРОЦІ ІСТОРІЇ:
- «хмару» можна «зашифрувати» тему уроку, яку учні повинні визначити;
- «хмара» може слугувати в якості опорного конспекту для подачі нового матеріалу чи його узагальнення;
- можна запропонувати дітям прочитати в «хмарі» головне питання, на яке необхідно знайти відповідь протягом уроку;
- скласти речення або розповідь, використовуючи якомога більше слів з «хмари»;
- показати «хмару», складену зі слів, що відповідають темі уроку, і попросити пояснити їх зміст;
- перетворити нудний текст в цікаву головоломку;
- зробити «марку» підказок до теми;
- повторити основні поняття теми, що вивчається.
Охарактеризувати
онлайн-ресурси для створення хмар слів. Найбільш поширені і популярні серед них наступні:
1. WordArt.com дозволяє створити хмару слів з тексту, введеного користувачем або з web-сторінки за вказаним посиланням. Хмара може мати різну форму і кольорове рішення. Кожне слово хмари являє собою гіперпосилання для пошуку у Google. Сервіс підтримує кирилицю. Створеною хмарою можна поділитися, використовуючи посилання, а також можна отримати код для вбудовування хмари на сторінки сайтів, блогів. Сервіс дозволяє зберегти хмару слів не тільки як растрове зображення, але і як векторне.
2. Wordle.net призначений для генерації хмари слів з тексту. В хмарі виділяються великим кеглем слова, які найчастіше зустрічаються у вихідному тексті. Є можливість налаштування хмари – використовувати різні шрифти, макети і схеми кольорів. У сфері освіти цей сервіс можна використовувати для підведення підсумків опитувань, ігор, заходів. Можна обробити текст і визначити частоту зустрічі того чи іншого слова. Створені зображення можна зберегти в галереї Wordle, зберегти як графічний об’єкт на жорсткому диску комп’ютера, роздрукувати на принтері. Також можна додати посилання на хмару на свій сайт, блог або поділитися ним з друзями.
3. Tagxedo-Creator. Створену у сервісі хмару можна представити в будь-якому вигляді, наприклад, пташки, квітки або карти країни. Є можливість зміни кольору, розміру, положення, форми, фону та відстані між словами. Зрозумілий інтерфейс. Кожне слово в хмарі при наведенні на нього курсору, також як і у WordArt, виділяється і представляється як гіперпосилання. Є можливість збереження у вигляді зображення.
4. Wordclouds.com – безкоштовний онлайн генератор хмари слів. Сервіс дозволяє вставляти текст, завантажувати документ або відкрити посилання з інтернету, щоб автоматично створити хмару слів або тегів. Є можливість налаштування за формами, темами, кольорами і шрифтами. У будь-який момент можна відредагувати перелік слів та відстань між ними. Після вдалого результату можна зберегти зображення або поділитися ним в мережі.
5. Word It Out – один з найпростіших сервісів, який дозволяє робити хмари слів введеного тексту або посилання. У налаштуваннях можна змінити шрифт, кольори слів і фону. Зручною є кнопка випадкових налаштувань, за допомогою якої можна генерувати різні варіанти. Перевагою сервісу є коректне відображення кириличних шрифтів. Після створення хмари її можна завантажити у вигляді зображення або поділитися за допомогою посилання.
6. Wordcloud.pro – російськомовний сайт, що дозволяє створювати яскраві хмари певних форм та інші онлайн-ресурси (Answergarden, Imagechef.com тощо). Використання у процесі наукового дослідження такого прийому як «хмара слів» можливо в багатьох напрямках. Візуалізація досліджуваних текстів, критичне осмислення визначень, опора на образи і асоціації, розвиток інформаційної культури та творчого мислення визначають переваги використання «хмари слів». Можливості застосування пов’язані з поєднанням в застосуванні дидактичного засобу умовно-графічної і мультимедійної наочності та цифрових технологій.
З
якою метою в науково-дослідній роботі можуть застосовуватись віртуальні
інтерактивні дошки?
Сьогодні характерною рисою суспільства виступає розширення масштабів й поглиблення наукових досліджень та розробок, що стають базою для розвитку наявних та сприяють виникненню нових галузей знань та високих технологій. В свою чергу стають у нагоді при удосконаленні системи підтримки організації науково-дослідної роботи. Здобутки освіти і науки сприяють створенню і використанню таких засобів підтримки організації наукової діяльності, що базуються на високотехнологічних платформах. Серед усього різноманіття сервісів зосередимо увагу на можливостях віртуальної інтерактивної дошки (онлайн-дошка, електронна дошка, стіна, whiteboard-проект) як інструменту, за допомогою якого можна підсилити зацікавленість і активність студентів, поліпшити ефективність науково-дослідної роботи, як під час навчання, так і поза ним, організувати спільну науково-дослідну діяльність. Віртуальна інтерактивна дошка (онлайн-дошка, електронна дошка, стіна, whiteboard-проект) – це мережевий соціальний ресурс, призначений для організації спільної роботи зі створення й редагування зображень і документів, спілкування в реальному часі. Це сучасний засіб для візуалізації, завдяки якому можливе поєднання тексту, графічних зображень, ментальних карт, хмар тегів, презентацій, схем, відео- й аудіоматеріалу на одному майданчику. Відповідно до особливостей використання в освіті та науці, їх умовно можна поділити на чотири основні групи: дошки для створення інтерактивних плакатів, електронних публікацій тощо; дошки для малювання; дошки для зберігання нотаток; дошки для організації спільної науково-дослідної роботи із різноманітним контентом та можливістю спільного його редагування. Нині мережа Інтернет містить значну кількість веб-ресурсів для створення віртуальних інтерактивних дошок:
Educreations
(http://educreations.com/) – онлайн-сервіс, який є безкоштовним додатком для
планшетів iPad. На початку роботи необхідна обов’язкова реєстрація, під час
якої зазначається ким є учасник навчального процесу (учнем чи вчителем). Є можливість
завантажувати зображення й «малювання від руки» олівцем (5 кольорів). Матеріал
розміщено на декількох дошках, що розташовуються послідовно як слайди; перехід
між ними відбувається за допомогою кнопок: Наступний / Попередній. Хибним є те,
що не зрозумілий процес збереження створеної дошки для подальшого редагування.
Lino it
(http://linoit.com/) – універсальний онлайн-сервіс для роботи з
нотатками-стікерами. На віртуальну дошку можна додавати зображення, відео,
текстові файли. Створені стікери можна переміщувати, обертати, а також
фіксувати їх положення. Є наявність інструментів для додавання дати,
редагування й видалення постів. У кожного стікера є номер. Увесь матеріал
розміщено на одній сторінці. Є можливість створювати групи, переглядати дошки
інших користувачів.
Popplet
(http://popplet.com/). Сервіс призначений для створення й наповнення контентом
дошки з можливістю спільного редагування. Цим сервісом можна створювати стіни з
мультимедійним контентом (відео, текст, фото, графіка). Надається можливість розміщувати
роботи на сторінках сайтів, блогів, у соціальних мережах Facebook та Twitter.
Готову роботу можна зберегти на комп'ютері у форматі графічного файла або PDF- документа.
Мультимедійні елементи можна довантажити зі свого комп'ютера або з відомих
інтернет-сервісів.
Padlet (http://ru.padlet.com/). Зручний, легкий у роботі сервіс, завдяки чому є можливість оформити дошку й наповнити її даними, організувати спільний доступ користувачів до неї, експортувати її в різні формати, розмістити в соціальних мережах. На віртуальну дошку можна додавати графічні, текстові та мультимедійні (відео або презентації) файли, посилання на веб-сторінки, нотатки, знімки з веб-камери. Це може бути індивідуальна дошка, модерована дошка з кількома учасниками, які будуть заповнювати її інформацією або доступний для читання й редагування будь-яким користувачем майданчик для обміну інформацією. Сервіс не обмежує користувача в кількості створюваних сторінок.
